Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уректи
I (вректи), уречу, уречеш; мин. ч. урік, урекла; док. , перех. , заст. За упередженими уявленнями, особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь; зурочити.
II див. урікати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уректи


матиме такий вигляд: Що таке уректи