Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
упорядник
(впорядник), -а, ч. 1》 Той, хто організовує, влаштовує що-небудь.
2》 Той, хто створює що-небудь (збірник, словник і т. ін.), систематизуючи, складаючи, підбираючи в певному порядку якийсь матеріал; укладач.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: упорядник


матиме такий вигляд: Що таке упорядник