упорядкований
(впорядкований), -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упорядкувати.
2》 у знач. прикм. Який має належний порядок, лад.
|| Який має все необхідне для нормального життя, праці і т. ін.
|| Добре організований, налагоджений.
|| спец. Який характеризується певною послідовністю, черговістю чогось, в якому виражається якась закономірність і т. ін.