Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
упокорений
(впокорений), -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити.
|| упокорено (впокорено), безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який виражає упокорення.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: упокорений


матиме такий вигляд: Що таке упокорений