Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уповноважений
(вповноважений), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити.
|| у знач. прикм. Який має певні повноваження.
|| у знач. ім. уповноважений, -ного, ч. ; уповноважена, -ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена особа.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уповноважений


матиме такий вигляд: Що таке уповноважений