упиратися
I (впиратися), -аюся, -аєшся, недок. , упертися (впертися), упруся, упрешся і увіпруся, увіпрешся, док. 1》 Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування.
|| Бути щільно притиснутим до чогось, маючи його за опору (про предмет).
2》 Наштовхуватися на яку-небудь перешкоду, міцно притискуватися до чогось.
|| Доходячи до певної межі, закінчуватися; бути перегородженим чимось.
|| перен. Гальмуватися чим-небудь, мати щось на перешкоді.
3》 перен. Опиратися, пручатися, чинити опір певним діям.
|| Уперто відмовлятися від чогось, не погоджуватися з ким-, чим-небудь.
|| Наполягати на чомусь, стояти на своєму.
II див. впиратися I.