Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
упирати
I (впирати), -аю, -аєш, недок. , уперти (вперти), упру, упреш і увіпру, увіпреш, док. , перех. 1》 Щільно притискати що-небудь одним кінцем, краєм, створюючи опору.
|| Щільно притискати що-небудь до чогось, маючи його за опору.
2》 діал. Настійно вказувати на когось, щось як на причину чого-небудь.
II див. впирати I.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: упирати


матиме такий вигляд: Що таке упирати