Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
упин
(впин), -у, ч. Зупинка, затримка.
Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії і т. ін.; безупинно, безперервно.
(впин), -у, ч. Зупинка, затримка.
Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії і т. ін.; безупинно, безперервно.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: упин
матиме такий вигляд: Що таке упин
матиме такий вигляд: упин
матиме такий вигляд: Що таке упин