упадати
I (впадати), -аю, -аєш, недок. 1》 заст. Падати. Упадати до ніг.
2》 рідко. Втрачати силу, значення; занепадати.
Упадати серцем — сильно переживати, переходити в стан крайньої безнадії.
3》 Працювати старанно, з великою сумлінністю.
4》 коло (біля) кого, над ким, за ким. Турбуватися, піклуватися.
5》 коло (біля) кого, за ким, перед ким. Домагатися чиєїсь прихильності, запобігати ласки в когось.
|| коло (біля) кого, за ким, рідко до кого. Маючи почуття симпатії, кохання до когось, виявляти увагу, залицятися.
6》 заст. Припадати, випадати комусь.
|| безос. Траплятися, доводитися.
7》 у знач. вставн. сл. , заст. упадає. Уживається в значенні, близькому до сл. отже, виходить.
8》 діал. Личити, належати.
II див. впадати I.