Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
умощений
(вмощений), -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до умостити.
|| умощено (вмощено), безос. присудк. сл.
(вмощений), -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до умостити.
|| умощено (вмощено), безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: умощений
матиме такий вигляд: Що таке умощений
матиме такий вигляд: умощений
матиме такий вигляд: Що таке умощений