Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
умогоричити
-чу, -чиш; наказ. сп. умогорич; док. , перех. Задобрити кого-небудь могоричем.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: умогоричити


матиме такий вигляд: Що таке умогоричити