Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
умовчувати
(вмовчувати), -ую, -уєш, недок. , умовчати (вмовчати), -чу, -чиш, док. 1》 перех. , про кого – що та з підрядним додатковим реченням.Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось.
|| Навмисно не договорювати, приховувати що-небудь, не повідомляти про щось.
2》 тільки док. , неперех. , розм. Не сказати, не заперечити, промовчати; змовчати.
(вмовчувати), -ую, -уєш, недок. , умовчати (вмовчати), -чу, -чиш, док. 1》 перех. , про кого – що та з підрядним додатковим реченням.Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось.
|| Навмисно не договорювати, приховувати що-небудь, не повідомляти про щось.
2》 тільки док. , неперех. , розм. Не сказати, не заперечити, промовчати; змовчати.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: умовчувати
матиме такий вигляд: Що таке умовчувати
матиме такий вигляд: умовчувати
матиме такий вигляд: Що таке умовчувати