Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
умовчання
-я, с. 1》 Дія за знач. умовчати.
|| Те, що лишилося навмисно недоговореним, неповідомленим.
2》 літ. Стилістичний прийом, при якому висловлювана думка обривається з розрахунком на здогад читача про недоговорене.
-я, с. 1》 Дія за знач. умовчати.
|| Те, що лишилося навмисно недоговореним, неповідомленим.
2》 літ. Стилістичний прийом, при якому висловлювана думка обривається з розрахунком на здогад читача про недоговорене.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: умовчання
матиме такий вигляд: Що таке умовчання
матиме такий вигляд: умовчання
матиме такий вигляд: Що таке умовчання