Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
умовляти
(вмовляти), -яю, -яєш, недок. , умовити (вмовити), -влю, -виш; мн. умовлять; док. , перех. 1》 також із прямою мовою, додатковим підрядним реченням, інфін. або чим, рідко на що. Переконувати кого-небудь, схиляючи до чогось.
2》 перев. недок. Заспокоювати, утішати словами.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: умовляти


матиме такий вигляд: Що таке умовляти