Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
умовлений
(вмовлений), -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умовити.
|| умовлено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Такий, про якого умовилися заздалегідь.
|| Відомий, зрозумілий тільки тим, хто умовився; умовний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: умовлений


матиме такий вигляд: Що таке умовлений