умлівати
(вмлівати), -аю, -аєш, недок. , умліти (вмліти), -ію, -ієш, док. 1》 Знемагати від якого-небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін.
|| тільки недок. , за ким. Страждати від кохання.
|| Перебувати у стані розслабленості, млості.
|| Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати.
|| Завмирати, ціпеніти.
|| Нити, завмирати (про серце, душу).
2》 Ставати нечутливим через порушення кровообігу; терпнути (про частини тіла).
3》 розм. Доходити до готовності повільно, на слабкому вогні, на жару (про страву); упрівати.
|| Розжарюючись, ставати придатним для обробки (про залізо).