Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
умерлий
(вмерлий), -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до умерти.
|| у знач. ім. умерлий, -лого, ч. Небіжчик, покійник.
Ні живий ні вмерлий рідко — те саме, що Ні живий ні мертвий (див. живий).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: умерлий


матиме такий вигляд: Що таке умерлий