уклякати
(вклякати), -аю, -аєш, недок. , уклякнути (вклякнути) і уклякти (вклякти), -кну, -кнеш; мин. ч. укляк, -ла, -ло і уклякнув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати, падати (на коліна).
2》 Взагалі опускатися на землю, припадати до неї.
3》 Дерев'яніти, терпнути від холоду, незручного положення і т. ін.
4》 Хилитися, никнути (про злаки); робитися сухим, негнучким (про рослини взагалі).
5》 Втрачати енергію, бадьорість, впадати в пригнічений настрій.
6》 Ставати нерухомим, завмирати (від несподіванки, страху і т. ін.).
7》 тільки док. , розм. , рідко. Те саме, що замовкнути.