узяти
(взяти), візьму, візьмеш; мин. ч. узяв, -ла, -ло; наказ. сп. візьми; док. 1》 перех. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям.
2》 перех. Здобути, дістати.
|| Купити, придбати.
|| Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування.
3》 перех. Захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати.
|| кого. Перемогти, захопити в бою.
4》 перех. Позичити в когось.
5》 перех. Стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо).
|| Одержати плату за роботу.
|| Загарбати, привласнити.
6》 перех. Йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе.
|| Забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь. Узяти за дитину.
7》 перех. Прийняти, найняти, поставити на роботу.
8》 перех. Схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. Узяти під арешт.
9》 перех. Женитися. Узяти за дружину.
10》 перех. Подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., впоратися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль.
|| Долаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні тощо).
11》 неперех. , розм. Змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути.
12》 неперех. , чим. Мати перевагу в чомусь.
13》 перех. , перен. Охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.).
14》 неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії.
|| Уживається зі спол. та й наступним дієсл. для вираження раптової або несподіваної дії.
15》 перех. , діал. Одягти, взути.
16》 перех. , рідко. Прийняти за кого-, що-небудь.
17》 перех. Впіймати, виловити (рибу).
18》 перех. , розм. , рідко. Те саме, що запросити I.
19》 в інфін. і наказ. сп. , перех. Уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги.