удовольняти
(вдовольняти, удовільняти) і заст. удоволяти (вдоволяти), -яю, -яєш, недок. , удовольнити (вдовольнити), -ню, -ниш і заст. удоволити (вдоволити), -лю, -лиш, док. , перех. 1》 Виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, прохання і т. ін.; задовольняти.
2》 Давати кому-небудь щось потрібне, бажане в достатній кількості, до повного задоволення.
|| Відповідною дією угамовувати, заспокоювати якесь почуття, прагнення і т. ін.
3》 Робити приємність кому-небудь, викликати почуття задоволення в когось.
|| Догоджаючи кому-небудь, задобрювати.
4》 Бути, виявлятися відповідним до чиїх-небудь вимог, сподівань.