удіяти
(вдіяти), удію, удієш, док. 1》 перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити.
|| перех. Зробити, здійснити, створити що-небудь.
|| У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач. : здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним іменником.
2》 перех. Досягти, домогтися чого-небудь.
|| чим, рідко з чим. Досягти, домогтися чого-небудь завдяки чомусь, за допомогою чогось.
|| Подіяти на кого-, що-небудь.
3》 перех. і неперех. Зробити що-небудь, повестися певним чином.
|| з ким – чим, проти кого – чого. Вжити якихось заходів, повестися певним чином щодо кого-, чого-небудь.
|| кому, перев. у сполуч. зі сл. лихо, шкода і т. ін. Заподіяти кому-небудь якусь неприємність, учинити зле щодо когось.
Нічого не вдієш — уживається на позначення безпорадності, неможливості щось змінити тощо.