уділяти
(вділяти), -яю, -яєш, недок. , уділити (вділити), уділю, уділиш, док. , перех. 1》 Виділяти для кого-небудь частину чогось, ділитися чим-небудь.
|| Заощаджувати, відкладати що-небудь з метою зберігання.
|| Давати у розпорядження (місце), приділяти (час) і т. ін. кому-, чому-небудь.
2》 перен. Наділяти, обдаровувати чим-небудь; передавати у спадок якісь якості і т. ін.
3》 заст. У сполуч. з деякими іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника.