удаватися
(вдаватися), удаюся, удаєшся, недок. , удатися (вдатися), удамся, удасися, док. 1》 тільки 3 ос. , також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися.
|| безос. , у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого-небудь).
|| перев. док. Виявитися вдалим, гарним (про те, що утворилося внаслідок якогось процесу або про сам процес).
|| перев. док. Видатися яким-небудь, випасти.
2》 Уродитися з певними якостями, особливостями вдачі (про людину).
|| до чого, який. Мати певні нахили, здібності, пристрасть до чого-небудь.
3》 перев. док. , у кого, рідко на кого. Народитися, вирости схожим на кого-небудь, успадкувати чиїсь риси, особливості, якості.
4》 у що. Впадати в якийсь стан (звичайно важкий); перейматися якимсь настроєм. Удаватися в паніку.
5》 у що, рідше до чого. Зосереджувати свої дії, діяльність, увагу на чому-небудь, займатися чимось. Удаватися в подробиці.
6》 до кого. Звертатися до кого-небудь (з якимсь проханням, у якій-небудь справі тощо).
|| у сполуч. зі сл. до душі, до серця, до честі тощо. Звертаючись до кого-небудь, намагатися вплинути на його почуття.
7》 до чого, рідко на що. Використовувати, застосовувати що-небудь як засіб для здійснення чогось.
8》 у що, рідко. Глибоко вклинюватися, врізуватися в що-небудь.
9》 тільки док. , куди, розм. Відправитися, податися куди-небудь.
10》 діал. Здаватися.