угризати
(вгризати), -аю, -аєш, недок. , угризти (вгризти), -зу, -зеш, док. , перех. 1》 Гризучи, відкушувати, їсти; бути спроможним гризти що-небудь взагалі.
2》 перев. із запереч. , перен. , розм. Бути неспроможним обробити якусь тверду поверхню відповідним знаряддям.
|| Не могти розв'язати надто складне завдання тощо.
|| тільки. кого. Завдавати неприємності кому-небудь.