Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
угодник
-а, ч. , церк. За релігійними уявленнями – той, хто приємний Богові своєю святістю, безгрішним життям; святий.
-а, ч. , церк. За релігійними уявленнями – той, хто приємний Богові своєю святістю, безгрішним життям; святий.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: угодник
матиме такий вигляд: Що таке угодник
матиме такий вигляд: угодник
матиме такий вигляд: Що таке угодник