угода
(вгода), -и, ж. 1》 Взаємна домовленість про що-небудь.
2》 Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь.
|| Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди.
Агентська угода — вид угоди з фізичною або юридичною особою про виконання від її імені певного роду обов'язків.
Алеаторна угода — випадкова біржова угода, парі.
Бартерна угода — безгрошова, але оцінена та збалансована за вартістю товарообмінна операція.
Біржова угода — одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав та зобов'язань з придбання та продажу певної кількості біржового товару в лотах.
Джентльменська угода — умовна назва угоди, укладеної в усній формі.
Кабальна угода — надзвичайно невигідна угода, укладена примусово, внаслідок збігу обставин, обманним шляхом.
Кредитна угода — угода, яка визначає обсяг, форми та умови надання кредиту та сплати боргу.
Ліцензійна угода — угода про передачу прав на використання ліцензій ноу-хау, товарних знаків.
Мирова угода — угода між сторонами про припинення суперечки, що виникла між ними, шляхом взаємних поступок.
Міжнародна товарна угода — міжнародна угода з регулювання світових ринків окремих сировинних товарів.
Патентно-ліцензійна угода — частина науково-технічного співробітництва, що сприяє усуненню невиправданого дублювання у пошуках і розробках, прискоренню науково-технічного прогресу.
Платіжна угода — міждержавна угода, що встановлює регламент щодо організації взаємних розрахунків і платежів між державами.
Пролонгаційна угода — вид угоди із цінними паперами, за якою покупець чи продавець мають право продовжити термін кінцевих розрахунків.
Рамбурсна угода — угода щодо застосування міжбанківських рамбурсів у розрахунках документарними акредитивами.
Угода репо — угода щодо продажу тих чи інших активів зі зворотним їх викупом.
Укладення угоди (договору, контракту) — завершальна стадія оформлення угоди між сторонами, які домовляються.
3》 заст. Згода.
|| Догода.