угледіти
(вгледіти) і рідше углядіти (вглядіти), -джу, -диш, док. , перех. , розм. 1》 Сприйняти зором; побачити, помітити.
|| Роздивитися кого-, що-небудь.
|| Пізнати, примітити кого-, що-небудь.
|| Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного.
|| Уявити кого-, що-небудь.
2》 Спостерігаючи кого-, що-небудь, зрозуміти, усвідомити щось, прийти до певного висновку.
|| Виявити, убачити щось у кому-, чому-небудь.
|| із запереч. не. Пропустити повз увагу.
3》 за ким – чим. Доглянути за ким-, чим-небудь, потурбуватися про когось, щось.
4》 Уберегти кого-, що-небудь.