Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
уволювати
(вволювати), -юю, -юєш, уволяти (вволяти), -яю, -яєш, недок. , уволити (вволити), -олю, -олиш; наказ. сп. уволь; док. , перех. Виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уволювати


матиме такий вигляд: Що таке уволювати