ув'язнути
-ну, -неш; мин. ч. ув'яз, -ла, -ло і ув'язнув, -нула, -нуло; док. , розм. Пристати, причепитися до кого-небудь, набридаючи, не лишаючи в спокої.
|| Попрямувати за ким-небудь, невідступно супроводжуючи, переслідуючи.
|| Мимоволі виринувши в пам'яті, не зникати (про нав'язливу мелодію, думку і т. ін.).