убогий
(вбогий), -а, -е.1》 Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий.
|| Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний.
|| у знач. ім. убогий (вбогий), -гого, ч. ; убога (вбога), -гої, ж. Бідна людина.
|| Старець, жебрак.
2》 Такий, як у бідних, власт. бідним; недорогий, неякісний, з поганого матеріалу і т. ін.
|| Дуже простий, непоказний, без прикрас.
3》 на що, чим. Який має або містить мало, недостатньо чого-небудь.
|| у сполуч. зі сл. розум, талант, дух та ін. Недостатньо розумний, мало талановитий і т. ін.
4》 Невеликий, незначний обсягом, кількістю; мізерний.
|| Скупий, не ситний.
|| Якому недостає багато чого для повноти вияву.
|| З бідною рослинністю.
|| Слабкий у своєму прояві, дії.
5》 перен. Який не має в достатній кількості належних ознак, бідний змістом.
|| Невиразний, одноманітний, з малим запасом чого-небудь (про мову, художні засоби і т. ін.).
|| Небагатий на барви, неяскравий.
6》 Який має якусь фізичну ваду; покалічений.
|| Який викликає жаль, співчуття; бідолашний.
7》 перен. Духовно обмежений; нікчемний.