убір
(вбір), убору, ч. 1》 Те, що одягають на себе; одяг взагалі чи багатий, пишний одяг; убрання.
|| Спеціальне спорядження.
|| Збруя (перев. оздоблена чим-небудь).
|| перен. , поет. Те, що покриває собою що-небудь, зовнішній покрив чогось (про рослинність, сніг і т. ін.). Головний убір.
2》 Те, що служить як прикраса, оздоба.
|| Прикраса, перев. на голові.