тож
1》 спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже.|| Уживається для приєднання речення, що служить поясненням думки, висловленої в попередньому; відповідає знач. спол. тому, через те.
2》 част. Уживається для логічного вирізнення певного слова або для підсилення загального змісту всього висловлювання.
Тож-бо; Тож-бо і є; Тож воно і є — уживається для підсумування висловленого кимсь.
Чи тож — невже, хіба.
3》 присл. , діал. Також, теж.