Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
титулований
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до титулувати.
|| титуловано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який має титул (у 1 знач. ); вельможний.
|| Який одержав найменування, що свідчить про визнання заслуг, високих якостей; визнаний. Титулований поет.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: титулований


матиме такий вигляд: Що таке титулований