Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
титул
-у, ч. 1》 Спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, герцог, граф і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар).
|| кого, чого або який. Найменування, звання, що дається комусь на знак визнання його заслуг, високого громадського становища тощо.
|| розм. Назва якої-небудь посади, чину тощо.
2》 Назва, заголовок книжки.
|| Перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, назва видавництва, місце видання тощо.
3》 Юридична, документальна підстава права на певні дії, на особливе положення, на майно, на володіння товаром (що переходить від продавця покупцеві).
|| Особливий розділ в законі або кодекс законів. Титул власності. Титул купівлі-продажу.
4》 фін. Цінний папір.
5》 Найменування кошторисів капітального будівництва по об'єктам, включеним до титульних списків.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: титул


матиме такий вигляд: Що таке титул