тиск
-у, ч. 1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання.
2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла.
Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю.
Атмосферний тиск — тиск, що здійснює навколоземна атмосфера на тіла, які перебувають у ній.
Барометричний тиск — абсолютний атмосферний тиск.
Гідростатичний тиск — тиск, який чинить нерухома рідина або газове середовище на тіло, що перебуває в стані спокою в цьому середовищі.
Динамічний тиск — частина тиску всередині рухомої рідини або газу, зумовлена їх рухом.
Звуковий тиск — тиск у точці виміру, зумовлений проходженням звукової хвилі, за винятком статичного тиску.
Надлишковий (надмірний) тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює тиску зовнішнього середовища.
Осмотичний тиск — надлишковий тиск, який здійснюється розчиненою речовиною в процесі дифузії розчину крізь напівпроникну мембрану.
Парціальний тиск — тиск певного компонента газової суміші, тобто тиск, під яким би знаходився цей газ, якби із суміші були б вилучені усі інші компоненти, а об'єм та температура зберіглися б незмінними.
Статичний тиск — тиск у нерухомій рідині або газі, зумовлений силами тяжіння.
Цілковитий тиск — а) тиск, що є сумою парціальних тисків компонентів газового середовища; б) тиск, що є сумою динамічного та статичного тиску.
3》 Рішуча, енергійна дія, рух, спрямовані на кого-, що-небудь; стрімкий натиск, напад.
|| перен. Насильство над чиєюсь волею, переконанням; примус.
Під тиском кого, чого — а) внаслідок насильницьких дій, застосування сили; б) внаслідок впливу певних умов, обставин, доказів.
4》 розм. Штовханина в тісноті, у натовпі; тиснява.