Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тир
-у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї.
-у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: тир
матиме такий вигляд: Що таке тир
матиме такий вигляд: тир
матиме такий вигляд: Що таке тир