Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тип
ч. 1》 род. -у. Зразок, модель, форма, властивість, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ.
|| Певна множина об'єктів.
2》 род. -у, спец. Найвища категорія в систематиці тварин і рослин, що об'єднує споріднені класи. Тип квіткових рослин. Тип молюсків.
3》 род. -у. Характерна будова тіла, зовнішність людини, пов'язані з її належністю до певної етнічної категорії.
|| Характерні риси обличчя, пов'язані з етнічною належністю.
4》 род. -у. Художній образ у літературі та мистецтві, в якому узагальнено найхарактерніші риси певної групи людей.
5》 род. -у. Категорія людей, об'єднаних якимись характерними рисами (національними, професійними тощо), а також яскравий її представник.
6》 род. -а. Людина, що відрізняється від інших якимись характерними особливостями (у зовнішності, поведінці й т. ін.).
|| розм. Хтось, невідома людина; індивід.
|| зневажл. Людина з дивними або негативними рисами. Неприємний тип.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: тип


матиме такий вигляд: Що таке тип