тил
-у, ч. 1》 Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому.
З тилу присл. — а) ззаду; б) задвірками, через чорний хід.
2》 Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту.
|| Територія, розташована позаду ділянки, зайнятої яким-небудь військовим з'єднанням.
3》 перев. мн. Сукупність допоміжних військових частин і з'єднань, які розташовані за діючими частинами й забезпечують їх усім необхідним для життя та бою.
4》 Уся територія й населення країни, що воює, на відміну від фронту.