Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тибетці
-ів, мн. (одн. тибетець, -тця, ч. ; тибетка, -и, ж. ).Один з найстародавніших народів Центральної Азії, корінне населення Тибету; окремі представники цього народу.
-ів, мн. (одн. тибетець, -тця, ч. ; тибетка, -и, ж. ).Один з найстародавніших народів Центральної Азії, корінне населення Тибету; окремі представники цього народу.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: тибетці
матиме такий вигляд: Що таке тибетці
матиме такий вигляд: тибетці
матиме такий вигляд: Що таке тибетці