терти
тру, треш; мин. ч. тер, терла, терло; наказ. сп. три, тріть; недок. , перех. 1》 Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні.
|| Такими ж рухами очищати що-небудь від бруду, різних нашарувань і т. ін.
|| Розтирати тіло людини або яку-небудь його частину.
|| Піддавати механічній дії; м'яти.
2》 Подрібнювати що-небудь на тертці.
3》 Очищати волокно на терниці від костриці.
4》 також без додатка. Спричиняти біль, пошкодження шкіри внаслідок частого дотику (про тісний або грубий одяг, взуття тощо).
5》 розм. , рідко. Викликати хворобливі відчуття, дошкуляти.