термічний
-а, -е, спец. Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий.
|| Признач. для теплової обробки металів.
Термічна дисоціація — дисоціація, зумовлена нагріванням речовини.
Термічна піч — промислова піч для термічної або хіміко-термічної обробки металевих виробів.
Термічна стійкість — здатність матеріалів витримувати різкі коливання температури, зберігаючи незмінними свою структуру та властивості.
Термічний аналіз — один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого встановлюють температуру фазових перетворень, напр. плавлення і кристалізації.
Термічний екватор — паралель з найвищою пересічною температурою повітря (місячною або річною).