Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тербій
-ю, ч. Tb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий рідкісноземельний метал – компонент магнітних стопів. Його сполуки – активатори люмінофорів зеленого свічення у кольоровому телебаченні.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: тербій


матиме такий вигляд: Що таке тербій