теорія
-ї, ж. 1》 Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності.
2》 Учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого узагальнення.
3》 Сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки.
|| Сукупність наукових положень, необхідних для опанування певного ремесла, мистецтва, розуміння чого-небудь тощо. Теорія музики.
|| Припущення, здогад щодо певного явища науки; гіпотеза. Мутаційна теорія.
4》 Загальні засади певної науки, ремесла, а також абстраговане знання цих засад. Теорія відносності.
Теорія ігор — розділ математики, в якому вивчаються моделі прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту.
Теорія імовірностей — розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ.
Теорія інформації — розділ кібернетики, що вивчає математичні описи та оцінює методи передачі, зберігання, отримання та класифікації інформації.
Теорія кодування — розділ теорії інформації, який вивчає способи утотожнення повідомлень з сигналами, що їх відображують.
Теорія систем — теорія, яка пов'язана з вивченням систем з метою виявлення їх загальних характеристик та класифікації.
5》 Сукупність поглядів, суджень кого-небудь, з яких випливають певні правила поведінки.
|| Загальні міркування, що не ґрунтуються на реальній дійсності.