температура
-и, ж. 1》 Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини.
|| Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі.
|| чого. Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес.
Абсолютна температура — температура за термодинамічною шкалою температур, визначена в кельвінах.
Критична температура — а) температура речовини в критичному стані; б) температура фазового переходу надпровідника з нормального стану в надпровідний.
Приведена температура — температура, що визначається відношенням термодинамічної температури речовини до її критичної температури.
Температура займання — найменша температура, при якій горюча речовина загоряється та продовжує стійко горіти від зовнішнього джерела займання.
Температура самозаймання — найменша температура, за якої горюча речовина загоряється без зовнішніх джерел займання в разі взаємодії з киснем повітря.
2》 Ступінь теплоти тіла людини, що характеризує стан її здоров'я.
|| розм. Підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні; жар.
Базальна температура — температура тіла, яка вимірюється вранці після сну до прийому їжі.
Ректальна температура — температура тіла, яка вимірюється шляхом введення термометра через задній прохід у пряму кишку.
Температура тіла — показник теплового стану організму людини та тварин.