твій
твоя, твоє.1》 Займ. присв. до ти.
|| Належний тобі.
|| у знач. ім. твоє, твого, с. Те, що належить тобі.
|| Який виходить від тебе; зроблений, створений, написаний, сказаний і т. ін. тобою.
|| Який стосується тебе.
|| Такий, як у тебе, власт. тобі.
|| Признач. тобі. Твоє місце. Твоя доля.
|| У якому чи поблизу якого ти живеш. Твоє місто. Твій край.
|| У якому ти береш участь, вчишся, працюєш і т. ін. Твої змагання.
|| До якого ти належиш.
2》 Який перебуває в родинних або дружніх, близьких стосунках із тобою.
|| у знач. присудка.
|| Уживається в кінці листа в знач. : відданий тобі.
3》 у знач. ім. , розм. твій, твого, ч. Чоловік, одружений з тобою.
|| твоя, твоєї, ж. Жінка, одружена з тобою.
|| твої, твоїх, мн. Батьки, родичі або інші близькі тобі люди.