таран
I -а, ч. 1》 Старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці під час облоги.
2》 перен. Те, чим можна завдати сильного, вирішального удару; те, що править за головну пробивну силу.
3》 військ. Удар гвинтом або корпусом літака (танка, корабля тощо) по ворожому літакові (танкові, кораблеві й т. ін.); застосовується як бойовий засіб здебільшого тоді, коли не стає боєприпасів. Іти на таран.
4》 мор. Зміцнена підводна частина носа бойового корабля, якою завдають удару по ворожому кораблю.
5》 військ. Ударна група бойових машин для здійснення прориву фронту.
6》 розм. Довбня, якою товчуть піджарене насіння в ступі олійні, вичавлюючи олію; товкач.
7》 діал. Шрам від віспи.
Гідравлічний таран — технічна споруда для подавання води нагору.
II -у, ч. , бот.
Види (перев. середньо-азійських) багаторічних трав з роду спориш родини гірчакових.