тамга
-и, ж. , іст. 1》 Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи (перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно.
2》 Герб, печатка або підпис.
3》 Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма.