таємничий
-а, -е.1》 Сповнений таємниць (у 2 знач. ); загадковий, невивчений.
|| Оповитий таємницею (про людину).
|| у знач. ім. таємниче, -чого, с. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок.
2》 Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний.
|| Який має чудодійну силу, чудодійні властивості; чарівний. Таємнича сила.
3》 Який свідчить про наявність таємниці (у 1 знач. ); який містить таємницю.
4》 рідко. Те саме, що таємний 1).