Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
табун
I -а, ч. 1》 Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.).
|| Зграя диких або свійських птахів.
|| Скупчення риб, морських тварин.
2》 перен. , розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Ходити табуном.
II -а, ч.
Бойова отруйна речовина; безбарвна рідина, що уражає центральну нервову систему.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: табун


матиме такий вигляд: Що таке табун