Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
табу
невідм. , с. У первісних племен і народів – релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за упередженими уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання.
|| перен. Взагалі яка-небудь заборона. Накладати табу.
невідм. , с. У первісних племен і народів – релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за упередженими уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання.
|| перен. Взагалі яка-небудь заборона. Накладати табу.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: табу
матиме такий вигляд: Що таке табу
матиме такий вигляд: табу
матиме такий вигляд: Що таке табу